Описание
Історія села Авдіївка - Куликівський район Чернігівської обл.
Довідник сіл Полісся: дані з історії села Авдіївка та його сьогодення...
Назва села походить від прізвища першого поселенця, вільного українського козака Авдієва, який на березі мальовничої річки Десни зупинився і створив поселення, яке згодом перетворилося в хутір, а потім розрослося і стало село Авдіївка.
Село Авдіївка відносилось до Куликівського району і мало свою сільську раду. 1955 року сільраду було ліквідовано, а село Авдіївку підпорядковано до Ковчинської сільської ради.
В 17-18 століттях в селі жили державні селяни та вільні козаки. Державні селяни відбували панщину, 3-4 дні на тиждень працювали на пана. Вільні козаки жили краще, відбували військову службу і за це звільнялись від загальних поборів та повинностей, що їх накладали на селян.
Після знищення кріпацтва 1891 р. тут жили до 40 державних господарств "казенні", які залежали від поміщика Селецького і платили за користування землею один крб за десятину. А 15 козачих господарств платили податок 35 коп за десятину.
Більшість землі, лугу, лісу належала поміщикам. Вони ділили населення села на частини по класовому поділу: куркулі, середняки, бідняки і зовсім безземельні селяни. В 1887 році в селі Авдіївка була заснована 4-х річна школа, яку збудувало земство, вона була парафіяльною православною школою. Тут вчили дітей багатих селян. Першою вчителькою була Євгенія Миколаївна Ніаполітанська, вона жила при школі біля річки Сула. В школі був один великий клас.
До 1917 року в с. Авдіївка була приватна лавка єврея Берка Мартиновича, який завозив різні товари.
В 1935 році в с. Авдіївці відкрито семирічну школу, де першим директором був Шульга Петро Юхимович. Радянська школа була відокремлена від церкви і тут навчали дітей селян наукою без релігійного впливу. В 1941 році німецькі окупанти закрили школу, а директора школи розстріляли.
В Авдіївці парторганізація комуністів утворилася не відразу. Під керівництвом КП (б) в 1931 році засновано в с. Авдіївці колгосп "3-й Вирішальний". Першим головою колгоспу було обрано зборами колгоспу Дорошенка Миколу Гавриловича. Але в 1934 році під час засідання правління колгоспу, пострілом з обріза через вікно повстанці смертельно поранили колгоспного ватажка.
За період 1945-1959 роки змінилося шість голів колгоспу. З 1960 року колгосп "3-й Вирішальний" пішов на піднесення. До війни трудодень коштував 2 крб 50 коп. А після війни він коштував 4 крб 50 коп.
За період 1946-1962 роки колгоспники побудували кормоцех, кімнату відпочинку для тваринників, 25 силосних ям, дитячі ясла, сільський клуб на 100 чоловік, гараж для5 автомашин, бібліотеку на 5 тис. 426 книг, два магазини, пилораму, закладено фундамент для будівництва школи, проведено радіо з Ковчина.
За період 1959-1963 роки колгосп придбав 10 тракторів, 6 комбайнів, в 10 раз збільшено стадо корів, колгосп збирав по 17 ц з га зернових. Дійних корів -330 штук, свиней - 840 шт, овець - 755шт. Утворено куреферму - 609 шт, качкоферму —447 шт, гусяча ферма- 237 шт, 45 шт. кролів.
Колгосп добився надою молока на корову на рік по 2449 кг. На 100 га угідь вироблено молока по 345,6 цнт на рік, одержано яєць на рік 54 тис.шт, м'яса кролів 2,6 цнт, м'яса птахів - 30,5 цнт на рік.
Передовики колгоспу- доярка Момот Уляна Андріївна, яка надоювала на рік по 2700 на корову, Антоненко Анастасія Іванівна - про 2626 кг на корову, Атрощенко Єфросинія Григорівна - пташниця, яка одержала по 120 яє на кожну курку несушку на рік.
62 році всієї землі в колгоспі було 2675 га , з них : сільськогосподарських земельних угідь 2148 га, орної землі - 1030 га, сіножатей - 629 га, пасовищ- 464 га, саду - 25 га, лісів і загарників - 101 га, непридатної землі - 302 га.
