Описание
Любители творчества фотографа Александра Кузьмюка (в простонародье - Саша Пушкин)
Арт-фотограф — саме так визначає свою професію дніпропетровський фотомайстер Олександр Кузьмюк. Його спеціалізація — портрети і пейзажі.
Свою першу світлину, пригадує Олександр, він зробив у семирічному віці — сфотографував сестру з її майбутнім чоловіком побіля старого, поїденого іржею човна. Фото вдалося і потрапило до сімейного фотоальбому, але думки стати фотографом в Олександра тоді не виникло. Як і згодом, коли обирав вищий навчальний заклад. Олександр нині не шкодує, що не навчався на фотографа. “Все, чого я досяг у фотографії, — виключно завдяки самостійному навчанню та постійним експериментам, — запевняє Олександр Кузьмюк. — Сьогодні вчитися фотографії легко як ніколи. Кожен бажаючий може знайти все, що забажає, в інтернеті. "Цифра" зробила фотоексперименти майже безкоштовними. Є дуже чудові книжки. Їх і треба читати”.
Фотографія стала справою життя Олександра Кузьмюка, а не цікавим хобі у 2003 році. Вже наступного року в творчій біографії Кузьмюка відбувається важливий і корисний перелом — фотограф починає співпрацювати з мистецькою аґенцією «АртВертеп» — найбільшим on-line центром сучасної української культури. Відтак, моделями Кузьмюка стають відомі українські письменники, співаки, музиканти.
Минулого року Олександр заснував власну фотостудію. Виставляти свої роботи Кузьмюк воліє не на виставках, які вважає неактуальним, а в інтернеті. “Завдяки мережі будь-хто з бажаючих може переглянути мої роботи 24 години на добу 7 днів на тиждень, не виходячи з дому чи офісу”, — додає Кузьмюк. Хоча виставкового формату Кузьмюку таки не уникнути. Для поціновувачів фоторобіт у меґарозмірі Олександр обіцяє найближчим часом влаштувати авторську виставку.
На думку дніпропетровської поетки Вікторії Наріжної, Олександр Кузьмюк вміє робити речі такими, якими вони є насправді. “Робити людей маленькими й непомітними, небо великим та байдужим, вечори красивими, але тривожними. Робити гарні обличчя гарними (негарні ж обходити від гріха подалі). Робити брами таємничими, а води — підступними. Робити рогатих козлів у степу розважливими й мудрими (якими вони насправді і є, просто не всі про це знають)”.
Сам же Олександр Кузьмюк вважає, що кожен фотограф бачить світ по-своєму. Це вміння бачити потрібно наполегливо тренувати. “Щоб бігати — треба бігати. Щоб фотографувати — треба фотографувати. Регулярні фотосесії покращують майстерність і тренують світосприйняття”, — резюмує Олександр і постійно “бігає” зі своєю камерою на численних українських фестах, тусівках і концертах. Фото Кузьмюка змогло довести, що українська культура може виглядати так само ґлянсово і яскраво, як і світ моди та політики. Кожен український літературоман має у своїй скарбничці календар “СучУкрРік” із фотографіями Олександра Кузьмюка. На них — улюблені і найшанованіші творці сучукрліту.
Світлини Олександра Кузьмюка вражають передовсім сонячною кольористикою. Досягнути такого ефекту Олександрові допомагає особливий настрій, з яким він береться за роботу. “У знімку все працює на ідею, — не приховує секретів своєї “фотокухні” Кузьмюк. — Кольористика знімку зароджується разом з концепцією, з настроєм, який треба створити. Як тільки ти зрозумієш, яких кольорів хочеш досягти, відразу стає зрозуміло, як це зробити. Та сама ситуація зі світлом — спочатку я уявляю, чого прагну, потім досягаю всіма можливими засобами”.
У доробку Кузьмюка більше світлин постановочних, продуманих до дрібниць і деталей (ті ж портрети письменників у календарі “СучУкрРік” чи цикл портретів “Українці”). Поза тим без випадкових кадрів не уявити професію фотографа. “Це як ловити рибу, — розповідає Олександр Кузьмюк. — Береш фотоапарат і йдеш "ловити".
